|
Однією з якостей, що відрізняє наукове знання від ненаукового, є його системність. Це означає, що той емпіричний матеріал яким володіє наука, відповідним образом організований, зведений в певні класи і групи. Наукове знання має надто складну структуру, воно складається з безлічі самих різноманітних елементів. На "мікроскопічному" рівні науки можна виділити, наприклад, такі елементи, як поняття, судження, умови, що добре відрізняються одне від одного за рядом формальних якостей. Однак вони не висловлюють специфіку наукового знання, оскільки в таких формах здійснюється як наукове, так і донаукове пізнання. По цій причині я не буду розглядати поняття, судження, умовиводи.
Для системи наукових знань характерно використання більш великих блоків, якими є - гіпотеза, теорія, модель. Ці форми наукового знання навіть з чисто зовнішньої формальної сторони відрізняються від зазначених вище, саме вони характерні для сучасної науки.
Безпосередній зв'язок пізнання з практикою визначає донаукове, так зване стихійно-емпіричне, буденне пізнання, яке виникає разом з формуванням людського суспільства і здійснюється людьми в процесі всіх видів їхньої життєдіяльності. Його називають стихійним, оскільки воно не передбачає постановки будь-яких пізнавальних завдань, які б не стосувались безпосередньо потреб практики
|
|
1. Білуха М.Т. Основи наукових досліджень. - К.: Вища шк.,1997. - 271с.
2. Ковальчук В.В., Моїсеєв Л.М. Основи наукових досліджень. К.:Професіонал, 2004. - 208 с.
3. Дудченко А.А, Дудченко Я.А., Примак Т.А. Основи наукових досліджень. Навчальний посібник.- К.,3нання, 2001.-114 с.
4. П'ятницька-Позднякова І.С. Основи наукових досліджень у вищій школі: Навч. посіб.- К.:ЦНЛ, 2003.- 116с.
5. Єріна А.М., Захожай В.Б., Єрін Д.Л. Методологія наукових досліджень: Навчальний посібник.-Київ: ЦНЛ, 2004.-212 с.
6. Стеченко Д.М., Чмир О.С. Методологія наукових досліджень: Підручник,-К.: Знання, 2005.- 309 с.
|
На уровень вверх
Купить