Мова - втілення думки", - вважав М.Рильський, а "вибір слова, - зазначає А.Коваль,- це вибір способу висловлення думки, кристалізація мислення в слові. Щоб знайти доречний відповідник, треба досконало знати все гніздо синонімів, знати, якими відтінками вони різняться, з якими словами можуть сполучатися та як саме".
Мова наукового тексту має бути доступна, позбавлена словесних прикрас. Серед головних рис лексичного рівня тексту слід виділити одиниці, які позначають поняття певної галузі науки, тобто терміни.
На морфологічному рівні в науковому стилі відзначається регулярність використання певних частин мови та їх форм. Логіко-семантичні поняття можуть передаватися різними частинами мови, наприклад: з допомогою іменника і дієслова (виконання - виконувати), прикметника та і іменника (успішний - успішність), що дозволяє уникати структурної одноманітності: виконання теми - виконувати, виконати тему
|
1. Ковальчук В.В., Моїсеєв Л.М. Основи наукових досліджень. К.: Професіонал, 2004. - 208 с.
2. Дудченко А.А, Дудченко Я.А., Примак Т.А. Основи наукових досліджень. Навчальний посібник.- К.,3нання, 2001.-114 с.
3. П'ятницька-Позднякова І.С. Основи наукових досліджень у вищій школі: Навч. посіб.- К.:ЦНЛ, 2003.- 116с.
4. Єріна А.М., Захожай В.Б., Єрін Д.Л. Методологія наукових досліджень: Навчальний посібник.-Київ: ЦНЛ, 2004.-212 с.
5. Стеченко Д.М., Чмир О.С. Методологія наукових досліджень: Підручник,- К.: Знання, 2005.- 309 с.
|