Вступ 3

РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ СОВРЕМЕНОГО 6

ВІТЧИЗНЯНОГО ТЕЛЕБАЧЕННЯ ( 1985-2002 гг.) 6

1.1. Еволюція вітчизняного телебачення 6

1.2 Сутність функціонування державного телебачення 11

1.3 Функції телебачення 16

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ТЕЛЕБАЧЕННЯ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 21

Висновок 29

Список літератури 30

Українське суспільство от уже більше десяти років організує свій розвиток за новими законами соціально-економічного пристрою. У сфері системи засобів масових комунікацій відбулися зміни, з'явилися нові механізми взаємин журналістики й інших суспільних структур, змінилися роль і функції журналістики: сьогодні вона живе й функціонує в нових умовах конкуренції, ринкових відносин. В умовах неоднозначності й суперечливості суспільного розвитку журналістика виступає, по-перше, інструментом суспільних, соціальних і економічних змін, а по-друге, сама є об'єктом впливу інших, у тому числі й нових, суспільно-політичних структур і соціальних інститутів. Однак багато соціальних інститутів тоталітарної радянської системи діють і сьогодні відповідно до нових реалій, в іншому суспільно-правовому полі, "на основі нової функціональності" .

Телебачення - це одне з найбільших явищ ХХ століття, що об'єднало в собі передові досягнення журналістики, науки, мистецтва, науково-технічної думки, економіки. Поява нових джерел і видів суспільної інформації завжди неминуче веде до перерозподілу пріоритетів усередині системи відповідно до особливостей, можливостями й характером кожного з компонентів.

Справжня робота присвячена дослідженню проблем взаємодії українських державних і регіональних телеканалів у структурно-програмних, творчих, змістовних аспектах. Взаємозв'язку в роботі центрального й місцевого телебачення завжди були досить тісними. У доперестроечний період функціонувала вертикальна структура керування, відповідно до якої республіканські, крайові, обласні й міські телестанції прямо підкорялися Держтелерадіо СРСР. Політичні й соціально-економічні зміни в житті російського суспільства природно відбилися на всій системі засобів масової інформації й на телебаченні зокрема.

Свій розвиток одержала горизонтальна структура керування, "відповідним сучасним демократичним принципам (функціонування самостійних, автономних і одночасно взаємодіючих інформаційних організацій)" .

Актуальність даного дослідження обумовлена динамічним розвитком центрального й місцевого телебачення на новому етапі розвитку вітчизняного телемовлення.

1. Адамьянц Т.З. К диалогической телекоммуникации: от воздействия к взаимодействию. - М., 1999.

2. Беляев И.К. Особенности национального телевидения - М., 2000.

3. Березин В.М. Теория массовых коммуникаций. - М., 1997.

4. Беспалова А.Г., Корнилов Е.А., Короченский А.П., Станько А.И. и др. История мировой журналистики. - Ростов н/Д, 2000.

5. Гаспарян В.В. Тележурналистика: вчера, сегодня, завтра. - М., 1995.

6. Голядкин Н. А. Краткий очерк становления и развития отечественного и зарубежного телевидения. - М., 1996.

7. Голядкин Н.А. ТВ информация в США. - М., 1994.

8. Грабельников А.А. Средства массовой информации постсоветской России. - М., 1996.

9. Деннис Э., Мэррил Д. Беседы о масс-медиа. - М., 1998.

10. Дугин Е.Я. Местные телерадиокоммуникации: состояние и прогноз. - М., 1997.

11. Егоров В.В. Особенности национальной системы подготовки кадров для телевидения России. - М.,1999.

12. Егоров В.В. ТВ между прошлым и будущим. М., 1999.

13. Егоров В.В. Телевидение и власть. - М., 1997.

14. Засурский И.И. Масс-медиа второй республики. - М., 1999.

15. Качкаева А.Г. Российские средства массовой информации, власть и капитал: к вопросу о концентрации и прозрачности СМИ в России. - М., 1999.

16. Корнилов Е.А. Журналистика на рубеже тысячелетий. - Ростов н/Д, 1999.

17. Корнилова Е.Е. Телевизионная реклама. - СПб., 2002.

18. Лазутина Г.В. Основы творческой деятельности журналиста. - М., 2000.

19. Ламбет Эдмунд Б. Приверженность журналистскому долгу. Об этическом подходе к журналистской профессии. - М.. 1998.

20. Мелюхин И. С. Информационное общество: истоки, проблемы, тенденции. - М., 1999.

21. Михалкович В.И. О сущности телевидения. - М., 1998.

22. Михалкович В.И. Очерк истории телевидения. -М., 1996.

23. Муратов С.А. Сколько телевидения в телевидении? - М., 2000.

24. Новоженов Л.Ю. О "Времечке" и о себе. - М., 1998.

25. Овсепян Р. П. История новейшей отечественной журналистики. - М., 1999.

Примечаний нет.