Розвиток людської цивілізації неможливий без раціональної взаємодії з природою. Людина отримує все необхідне для життя: енергію, продукти харчування, матеріали, бере від природи емоційну та естетичну наснагу. Цілеспрямованість дії людини на природу зу-мовлює не тільки позитивний вплив, а й призводить і до негативних наслідків. Тому сьо-годні вкрай необхідна стратегія охорони довкілля, широке екологічне виховання населен-ня.
Екологія - це наука про відносини між рослинними і тваринними організмами та навколишнім середовищем.
Атмосфера - це зовнішня газоподібна оболонка планети, яка безпосередньо при-лягає до космічного вакууму і захищає все живе на Землі від згубного впливу космічного випромінювання. Хімічний склад атмосфери: 78,1 відсотка - азот, 20 - кисень, 0,9 - аргон, решта - вуглекислий газ, водяна пара, водень, гелій, неон. Кожний компонент по-своєму важливий для життя.
Азот (N2) - газ без кольору і запаху, є обов'язковим компонентом отримання біл-кових сполук. Складні білкові сполуки започаткували життя на Землі. Азот входить до складу всіх видів білків в організмі людини. Ось чому високий вміст азоту в атмосфері є необхідною умовою життя. Кисень (О2) - активний окислювач в усіх життєвих процесах, обов'язковий учасник будь-якого горіння. Зниження кількості кисню в атмосфері (нижче 15 відсотків) становить небезпеку для життя. Кисень забезпечує фізіологічні процеси ор-ганізму людини.
Газ без кольору і запаху, густина - 1,23 г/л, хімічно найактивніший (після фтору) неметал, взаємодіє з більшістю інших елементів (процес окислення). При підвищенні тем-ператури окислення може перейти в горіння.
Люди, тварини, рослини отримують необхідну для життя енергію за рахунок біоло-гічного окислення різних речовин киснем, який надходить в організм різними шляхами (легені, шкіра).
Кисень - найрозповсюдженіший на Землі елемент. У вигляді складових він стано-вить 1/2 маси Земної кори, входить до складу води. живих організмів. У вільному стані - 21%. Завдяки фотосинтезу рослини продукують кисень.
Формула фотосинтезу:
При цьому близько 80% кисню надходить в атмосферу при фотосинтезі океансько-го планктону і 20% - від земних рослин.
Аргон (А2) - інертний газ з густиною 1,73 г/л. Використовується в промисловості (аргонове зварювання) при хімічних процесах, для наповнення електричних ламп і газо-розрядних трубок.
Озон (О3) - модифікація кисню. Газ синього кольору з різким запахом. Утворю-ється із О2 при електричних розрядах в атмосфері на висотах 20 - 25 км. Озон охороняє все живе на Землі від шкідливого впливу короткохвильової УФ - радіації Сонця. У тех-ніці використовується як озонатори для знезараження води та збагачення повітря.
Вуглекислий газ (СО2) - основний газовий компонент у процесі фотосинтезу зе-лених рослин. Важливість цього процесу в тому, що рослини виділяють у повітря кисень. Ось чому нестача вуглекислого газу становить небезпеку. Підвищений вміст газу в атмос-фері призводить до іншої глобальної небезпеки для людей - парникового ефекту. Вугле-кислий газ як парникове скло пропускає сонячні промені, але затримує тепло нагрітої по-верхні землі. В результаті цього підвищується середня температура повітря, погіршується мікроклімат, що впливає на здоров'я людини.
Щорічно в результаті фотосинтезу поглинається 300 млрд. т СО2, виділяється 200 млрд. тонн О2, утворюється 150 млрд. тонн органічних речовин.
Атмосфера Землі включає:
тропосферу (до 15 км)
стратосферу (15-100 км)
іоносферу (100 - 500 км).
Між тропосферою і стратосферою розміщується перехідний шар - тропопауза. У глибинах стратосфери під впливом сонячного світла створюється озоновий екран, який захищає живі організми від космічного випромінювання. Вище - мезо-, термо- й екзо-сфери. Значного впливу науково-технічного прогресу зазнає атмосфера Землі. Близько 300 млн. автомобілів щорічно викидають в атмосферу 400 млн. т оксидів вуглецю, понад 100 млн. т вуглеводів, сотні тисяч тонн свинцю. Найпотужніші виробники викидів в атмосфе-ру: ТЕС, металургійна, хімічна, нафтохімічна, целюлозна та інші галузі промисловості, автотранспорт.
Систематичне вдихання забрудненого повітря помітно погіршує здоров'я людей. Газоподібні і пилові домішки можуть надавати повітрю неприємного запаху, подразнюва-ти слизові оболонки очей, верхніх дихальних шляхів і тим самим знижувати їхні захисні функції, бути причиною хронічних бронхітів та захворювань легенів. Численні дослі-дження показали, що на фоні патологічних відхилень в організмі (захворювання легенів, серця, печінки, нирок та інших органів) шкідлива дія атмосферного забруднення проявля-ється сильніше. Важливою екологічною проблемою стало випадання кислотних дощів. Щорічно при спалюванні палива в атмосферу надходить до 15 млн. т двоокису сірки, який, сполучаючись з водою, утворює слабкий розчин сірчаної кислоти, що разом з дощем випадає на землю. Кислотні дощі негативно впливають на людей, врожай, споруди і т. ін.
Забруднення атмосферного повітря може також опосередковано впливати на здо-ров'я і санітарні умови життя людей.
Накопичення в атмосфері вуглекислого газу може викликати потепління клімату в результаті парникового ефекту. Суть його полягає в тому, що шар двоокису вуглекислого газу, який вільно пропускає сонячну радіацію до Землі, буде затримувати повернення у верхні шари атмосфери теплового забруднення. У зв'язку з цим у нижніх шарах атмосфери підвищуватиметься температура, що, у свою чергу, призведе до танення льодовиків, сні-гів, підйому рівня океанів і морів, затоплення значної частини суші.
|