Питання 1. Значення історії соціології для визначення предмету, структури і функції соціології 4

Питання 2. Протосоціологія як складова частина історії соціології 4

Питання 3. Суспільство майбутнього в соціальних утопіях Т. Мора і Т. Кампанелла 5

Питання 4. Значення математики для розвитку емпіричних соціальних досліджень ХІХ - початку ХХ ст. 5

Питання 5. Сен-Сімон про завдання і проблеми нової науки про людину 6

Питання 6. Соціальна статика та соціальна динаміка у соціологічній теорії О. Конта 6

Питання 7. О. Конт - основоположник позитивістської методології в суспільствознавстві 7

Питання 8. Органічна школа в натурсоціології ХІХ ст. 7

Питання 9. Органічна соціологія Г. Спенсера 8

Питання 10. Теорія соціальної еволюції Г. Спенсера 8

Питання 11. Школа соціал-дарвінізму в натурсоціології ХІХ ст. 9

Питання 12. Явище етноцентризму та амальгації в соціальній теорії Л. Гумпловича 9

Питання 13. Расово-антропологічна школа в натурсоціології ХІХ ст. 10

Питання 14. Географічний детермінізм в натурсоціології ХІХ ст. 10

Питання 15. Психологічний соціологізм ХІХ ст. 11

Питання 16. Соціологія натовпу Г. Лебона і Г. Тарда. 11

Питання 17. Теорія наслідування Г. Тарда 12

Питання 18. Соціальна теорія З. Фрейда 12

Питання 19. Амбівалентність фрейдизму 13

Питання 20. Методологічна дискусія в соціології кін. ХІХ - поч. ХХ ст. 13

Питання 21. Соціальна дихотомія в соціології Ф. Тьонніса 14

Питання 22. Формальна соціологія Г. Зіммеля 14

Питання 23. Концепція соціальної диференціації Г. Зіммеля 15

Питання 24. Г. Зіммель про розуміння як метод соціального пізнання 15

Питання 25. Г. Зіммель про соціальні функції товарного обміну та грошей 16

Питання 26. М. Вебер про специфіку соціально-наукового пізнання 16

Питання 27. Поняття "цінностей" і "оцінок" у соціології М. Вебера 17

Питання 28. Поняття "ідеальних типів" у соціології М. Вебера 17

Питання 29. М. Вебер про типи соціальної дії 18

Питання 30. М. Вебер про поняття "дух капіталізму" 18

Питання 31. М. Вебер про роль протестантизму в формуванні буржуазного підприємництва 19

Питання 32. М. Вебер про типи панування 19

Питання 33. Соціологія релігії М. Вебера 20

Питання 34. М. Вебер про науку як професію і покликання 20

Питання 35. М. Вебер про політику як професію і покликання 21

Питання 36. Політика і етика в соціології М. Вебера 21

Питання 37. Життєвий шлях і соціально-політична позиція Е. Дюркгейма 22

Питання 38. Метод "соціологізму" Е. Дюркгейма 22

Питання 39. Теорія соціальної солідарності в соціології Е. Дюркгейма 23

Питання 40. Е. Дюркгейм про норму і патологію в суспільному житті 23

Питання 41. Проблема релігії та моралі в соціології Е. Дюркгейма 24

Питання 42. Соціологія суїциду Е. Дюркгейма 24

Питання 43. Теорія історичного матеріалізму К. Маркса 25

Питання 44. Принцип економічного детермінізму в соціології К. Маркса 25

Питання 45. Проблема суспільного розвитку і теорія суспільно-економічних формацій в соціології марксизму 26

Питання 46 Ленінське вчення про соціально-класову структуру суспільства 26

Питання 47. Соціологія держави в працях В.І. Леніна 27

Питання 48. Теорія середнього класу Е. Бернштейна 27

Питання 49. Е. Бернштейн про класи і класову боротьбу в умовах капіталізму 28

Питання 50. Е. Бернштейн про перспективи суспільного розвитку 28

Питання 51. Психоаналітична соціологія З. Фрейда 29

Питання 52. Структура суспільної свідомості в теорії З. Фрейда 29

Питання 53. Амбівалентність фрейдизму 30

Питання 54. Розвиток фрейдизму в соціології А. Адлера, Т.Г. Юнга, В. Райха 30

Питання 55. Теорія елітаризму в політичній соціології початку ХХ століття 31

Питання 56. Проблема демократії і політичних партій в соціології М.Я. Острогорського 31

Питання 57. Соціальний ідеал І. Я. Франка 32

Питання 58. Соціальні погляди М.І. Костомарова та М.П. Драгоманова 32

Питання 59. Соціальні погляди М. С. Грушевського 33

Використана література 34

Особливістю соціології як гуманітарної науки є те, що історія виконує в ній значно важливішу роль, ніж в науках природничих. Вона полягає у тому, що старі знання, теорії, методи тут не витісняються новими, не ліквідовуються ними повністю і назавжди. Саме історія соціології не тільки дозволяє "жити" старим ідеям, не тільки не дає їм "померти", але і "омолоджує" їх. Завдяки історії безмежно розширяється діапазон соціологічних знань, понять, теорій, принципів, методів, з яких може здійснюватися вибір в процесі наукової діяльності. Вирішуючи якусь наукову проблему, соціолог завжди, явно або неявно, усвідомлено або неусвідомлено, співвідноситься з певною традицією соціологічної думки. Історія допомагає йому робити це усвідомлено, дозволяючи зрозуміти, де дійсне нове, де добре або погано забуте старе і як за допомогою того і іншого вирішувати наукові проблеми. Таким чином, історико-соціологічне знання, будучи самоцінним, в той же час виконує евристичну роль, служить засобом отримання нового знання і сприяє формуванню науки майбутнього.

Історія соціології досліджує різні форми змін наукового знання: еволюційні, що відбуваються в рамках однієї і тієї ж парадигми, і революційні, що пов'язані із зміною парадигм в соціології. Вона простежує не тільки інноваційні процеси у сфері наукового знання, але і процеси традиціоналізації знання, що приводять до становлення наукової класики. Конкуренція і конвергенція соціологічних теорій недавнього і віддаленого минулого, їх взаємовплив, характер їх поширення і сприйняття - все це входить до предмету історії соціології.

Історія соціології вивчає як внутрішньонаукові, так і позанаукові чинники розвитку соціологічного знання. Серед позанаукових слід особливо виділити різноманітні соціальні чинники. Соціально-історична обстановка, соціальні групи, норми, цінності, інститути роблять прямий і непрямий вплив на процес соціологічного пізнання. Оскільки соціологія безпосередньо включена в об'єкт свого вивчення - суспільство і є засобом, за допомогою якого воно пізнає саме себе, дослідження соціальних чинників соціологічного пізнання є особливо важливим. Виходячи з цього, можна стверджувати про те, що світоглядну, описову, теоретично-пізнавальну, інформаційну та критичну функції соціології в більшій мірі взяла на себе така її частина як історія соціології.

Накопичений досвід та об'єм соціологічних знань протягом історичного розвитку людства вплинув на формування структури соціології як науки. Спочатку йшло формування загальних, філософських, світоглядних концепцій щодо суспільства, які знайшли своє відображення в структурі соціології як загальна соціологічна теорія. Після цього увага соціологів сконцентрувалася на окремих галузях, областях діяльності людини, де існують свої закономірності соціального життя. Ці теорії стали теоріями середнього рівня. Практично, в останню чергу сформувалися теорії та методики конкретно-соціологічних досліджень. Таким чином, історія соціології, нібито дозволяє розгледіти етапи становлення соціологічної думки, створити передумови для її подальшого становлення та вдосконалення [11; с. 8].

1. Андрущенко В. П., Антоненко В. Г., Балабанова Г. П., Бичко А. К., Бойченко І. В. Соціальна філософія: Короткий енциклопедичний словник. - К. : Рубікон, 1997. - 400с.

2. Арон Реймон. Етапи розвитку соціологічної думки: Монтеск'є. Конт. Маркс. Токвіль. - К. : Юніверс, 2004. - 687c.

3. Бернштейн Э. Проблемы социализма и задачи социал-демократии // Антология мировой политической мысли. В 5 т. - М. : Мысль, 1997. - Т. 2. - 830 с.

4. Вебер Макс. Избранное: протестантская этика и дух капитализма. - М. : РОССПЭН, 2006. - 651с.

5. Винар Л. Михайло Грушевський: історик і будівничий нації: Статті і матеріали. - К. : Фундація ім. О.Ольжича, 1995. - 304с.

6. Грушевський М. С. Твори: У 50 т. - Л. : Світ, 2002. - Т. 1 : Серія "Суспільно-політичні твори (1894-1907)". - 590с.

7. Дюркгейм Э. О разделении общественного труда //Западно-европейская социология ХIX - начала ХХ веков,. - М. : Канон, 1996. - 432с.

8. Дюркгейм Э. Самоубийство: Социологический этюд. - СПб., Союз, 1998. - 496с.

9. Дюркгейм Э. Социология. Ее предмет, метод, предназначение. - М., Канон, 1995. - 352с.

10. Западно-европейская социология ХІХ века: О. Конт, Д.С. Милль, Г. Спенсер: Учеб. пособие для студ. вузов / Международный ун-т бизнеса и управления / В.И. Добреньков (ред.), В.П. Трошкина (сост.). - М., 1996. - 352с.

11. Захарченко М.В., Погорілий О.І. Історія соціології (від античності до початку XX ст.) - К.: Либідь, 1993. - 336с.

12. История социологии в Западной Европе и США / (отв. ред. Г. В. Осипов. - М.: Издательство НОРМА, 2001. - 576 с.

13. Кондратик Л.Й. Історія соціології України в іменах / Волинський державний університет ім. Лесі Українки. - Луцьк : 1996. - 105с.

14. Конт О. Дух позитивной философии. (Слово о положительном мышлении). - Спб. : Феникс, 2003. - 256с.

15. Корогод Г.І., Логвиненко М. І. Ідеальна держава ранніх соціалістів-утопістів. Томас Мор і Томазо Кампанелла: Навч. посіб. - Суми, ВВП Мрія-1 ЛТД, 2005. - 37с.

16. Маркс и Енгельс. Избр. произв. - т.1. - С. 45 - 122.

17. Попов С. И., Востриков А. В., Вислобойков А. Д., Спиркин А. Г., Захаров Ф. И. Марксистско-ленинская философия. Диалектический материализм. - М. : Мысль, 1972. - 335 с.

18. Психологічний словник / Н.А. Побірченко (ред.), В.В. Синявський (авт.-уклад.). - К. : Науковий світ, 2007. - 274с.

19. Реале Д., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. - Санкт-Петербург, ТОО ТК "Петрополис", 1997. - Том 4. От романтизма до наших дней. - 880с.

20. Ручка А.О., Танчер В.В. Курс історії теоретичної соціології / Міжнародний фонд "Відродження". - К., Наукова думка, 1995. - 223с.

21. Социологический энциклопедический словарь / под ред. Г.В. Осипова. - М., ИНФРА-М-НОРМА, 1998. - 488 с.

22. Соціологія: короткий енциклопедичний словник (уклад. В.І. Волович та ін.). - К., Український центр духовної культури, 1998. - 377 с.

23. Фрейд З. Основные принципы психоанализа: Пер. с нем., англ. - М. : Рефл-бук, 1998. - 288с.

24. Фрейд З. Избранное. - М. : Московский рабочий, 1990. - Кн. 2: Неудовлетворенность культурою. - 176с.

25. Шапар В.Б. Психологічний тлумачний словник: Близько 2500 термінів. - Х. : Прапор, 2004. - 640с.

Примечаний нет.