|
1. Чим є проституція на Україні? Професією або засобом забезпечити існування, прожитковий мінімум? 3
2. Який відсоток жінок на Україні займається цим забороненим видом діяльності? Чи є актуальні цифри (статичні дані) з цього питання? Які види контролю існують в країні? 4
3. Які види проституції (вулична, вокзальна, VIP і ін.) поширені на Україні? Чи існує статистика? 5
4. Як часто нестабільна економічна ситуація в країні вимушує українських жінок пропонувати(легально) сексуальні послуги закордоном? І як часто заборона проституції на Україні вабить жінок закордон (до Німеччини)? 7
5. Чи можна сказати, що для більшості українських жінок, що працюють в секс-індустрії, проституція є єдиним виходом з убогості і безперспективності? 8
1. Виїжджають жінки в більшості випадків легально або нелегально закордон? Добровільно або з примусу? Як здійснюється легальний і нелегальний виїзд закордон (до Німеччини)? Хто бере в цьому безпосередню участь? 9
7. Яку роль грає політика в цій області? Чи можна припускати, що корупція робить можливим заняття цим нелегальним видом діяльності у нас в країні. 9
8. Куди можуть звернутися жінки що стали жертвами примусової проституції або торгівлі людьми за юридичною, психологічною і др.помощью? 11
9. Яке сприяння надає уряд України в справі повернення українських жінок, що знаходяться нелегально або в скрутному положенні (напр. в ув'язненні) закордоном? 16
Список літератури 19
|
|
"Дівчата працюють на сім'ю, дитину і на міліцію... У чесного міліціонера я ніколи не повірю", - скаржиться експертам УІСД на ще одну дивну, але досить просто з'ясовну проблему своєї "трудової" діяльності жінка секс-бізнесу з Харкова. За даними соцопитування, 45% респонденток найбільшим своїм "горем" визначили "всесилля правоохоронних органів" (для порівняння - тільки 18% назвали насильство). І проблема тут, до речі, не тільки у справедливому та добросовісному виконанні службового обов'язку. Соціологи підкреслюють, що "між ними (правоохоронцями та "жрицями кохання"), за результатами фокус- груп, у різних містах України складаються різні варіанти відносин", які, "можливо, залежать від особливостей криміногенної ситуації у кожному конкретному регіоні". "При аналізi інтерв'ю з різними представниками секс-бізнесу дуже часто зустрічається інформація, що правоохоронні органи застосовують до жінок примус і насильство, вимагають гроші, б'ють". А також, імовірно доповнюючи букву Кримінального кодексу власною ініціативою, застосовують таку форму "покарання", як "суботники" (безкоштовне надання сексуальних послуг).
Україна, згідно з радянськими традиціями, дотримується курсу на заборону і викорінювання торгівлі тілом. Усупереч, як зазначають соціологи, стрімкому падінню духовності суспільства, держава щосили продовжує боротися з усіма виявами аморальності своїх громадян. Це, безумовно, правильно. Адже якщо існує попит, то, як не крути, від пропозиції нікуди подітися. А моралізувати на тему легалізації проституції у цьому випадку, очевидно, нема сенсу. І жодні законодавчі й інші табу тут не допоможуть. Тим більше, що "відсутність" проституції в СРСР, як повідомив "Дню" член Запорізької колегії адвокатів Руслан Синельник, по суті, привело нормативно-правову базу контролю за секс-бізнесом в Україні у "протизаплідний" стан. Що тут дивного, якщо проституцію у нас заборонено, і про яку неповноцінність законодавства у такому випадку може йтися? Відповіді на ці запитання без надмірних зусиль можна знайти на тротуарах та узбіччях доріг усіх великих міст нашої країни.
Хоч, за даними опитування соціологів, усе не таке однозначне. 73% повій свій "професійний" вибір пояснюють "небажанням працювати за копійки в якій-небудь конторі", 49% вважають, що "секс- бізнес не гірший і не кращий за будь-яку іншу роботу", а двадцяти відсоткам навіть "подобається працювати у секс-бізнесі". Що це? Остаточне падіння моралі та прагнення до "швидкого заробітку"? Безвихідність? І те й інше? Більшість молодих, незаміжніх жінок "за викликом" сказали соціологам, що залишать сумнівне заняття, як тільки зустрінуть "справжнього чоловіка", на якого можна покластися у житті, або ж знайдуть "відповідну роботу" з прибутком не нижчим, ніж у секс-індустрії (у середньому - близько 800 грн. на місяць). Як би там не було, а наша держава явно не в змозі забезпечити своїм громадянам прожитковий мінімум у $100-150.
Таким чином проституція в Україні є средством забезпечити існування.
2. Який відсоток жінок на Україні займається цим забороненим видом діяльності? Чи є актуальні
|
На уровень вверх
Купить