Міжнародне екологічне право

Українське законодавство

Оскільки виробнича діяльність викликає порушення природного середовища, суспільству випадає взяти на себе турботу про відновлення її властивостей та охорони від подальшої деградації. Соціально-правові важелі охорони природи досить різноманітні. Вони включають в себе:

" введення екологічних норм та стандартів, обов'язкових

як для підприємств, так і для окремих осіб;

" проведення обов'язкових екологічних експертиз;

" створення юридичних можливостей для кооперування підприємств із метою виконання екологічних програм на взаємно

договірній основі;

" поширення безвідходних і чистих технологій через систему виставок і ярмарків;

" адміністративні обмеження на види робіт і технологій, що

шкодять природному середовищу.

Правовий метод охорони довкілля ґрунтується на здатності права визначати міру можливого (власне право громадянина), міру належного (обов'язки громадянина) і міру відповідальності (відповідальність громадянина) у поведінці людей, підприємств або держав. Норми екологічного права є обов'язковими, якщо вони формально встановлені та закріплені законом і підтримуються методами державного примусу.

1. Запольский А.К., Салюк А.І. Основи екології: Підручник - К: Вища шк., 2001. - 358 с.

2. Злобін Ю.А., Кочубей Н.В. Загальна екологія. - Суми, 2003.

3. Закон України про охорону навколишнього середовища -К.: Україна, 1999

4. Постанова Верховної Ради України "Про Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки". - К.: Україна 1998.

5. ПА Мінприроди України. Звернення колегії Міністерства до Верховної Ради України, Кабінету міністрів України про невідкладні заходи по оздоровленню екологічного становища в басейні Дніпра, 1992 р.

6. ПА Мінприроди України. Національна доповідь "Про стан навколишнього природного середовища в Україні у 1998 році". - С.61. Водопроводы Украины в критическом состоянии. - Труд-7 - 2000., 31 августа.

Примечаний нет.