Вступ 3

1. КЛАСИЧНІ УТОПІЇ ДАВНЬОГО СВІТУ 5

2. УТОПІЯ Й СУСПІЛЬНИЙ ІДЕАЛ 8

3. УТОПІЯ Й ІДЕОЛОГІЯ 12

4. УТОПІЯ Й АНТИУТОПІЯ 15

Висновки 17

Література 18

Утопія являється образом суспільства в свідомості людей, який вони уявляють в своїх мріях та до якого прагнуть дістатися. Це - суспільство справедливості, порядку, блага, щастя і мудрого правління, яке, на думку утопістів, колись повинно встановитися на землі. В філософії утопією прийнято вважати опис певного суспільства, тобто розроблений проект, який пропонує не тільки ретельний аналіз життя в такому суспільстві, а також і шляхи його побудови. Свою історію слово "утопія" бере від Томаса Мора, англійського філософа XVI ст. Він в своїй книзі "Острів Утопія" детально описує справедливе та щасливе життя людей на окремо взятому острові. Можна сказати, що саме з тих пір виникло "захоплення" створенням різного роду утопій мислителями, письменниками, філософами. Однак не можна сказати, що "утопізм" розпочався з Томаса Мора. Насправді явище "утопізму" притаманне людський природі. Скільки існує людина, напевно, стільки існує її прагнення до нового, справедливого, мудрого суспільства. Починаючи з давніх греків, трактати яких ми маємо можливість сьогодні читати, проглядає бажання людей закріпити і розвинути уявлення про такі справедливі суспільства загального благоденствування. Інша справа полягає в тому, що ті люди, які створюють утопії, не вважають їх такими. Вони переконані в тому, що справедливе та щасливе життя на землі ймовірно та, через те, пропонують свої шляхи та способи побудування та влаштування таких суспільств. Утопіями їх називають інші люди, противники таких перетворень, які пропонують або свої проекти, або нічого не пропонують, сподіваючись на мудрість еволюційного, природного процесу.

В цьому і полягає проблема утопій. Один і той самий соціальний проект можна вважати утопією, а можна, навпаки, серйозно вірити в нього, рішуче та наполегливо йти шляхом його реалізації. Комунізм в свій час для радянських людей був не утопією, а ціллю - остаточним результатом якої було побудування суспільства без експлуатації і без антагоністичних класів. В той же час весь Захід вважав це утопією і тупиковою гілкою розвитку цивілізації. Тому означення утопії є дуже відносним: сьогодні вона утопія, а завтра, навпаки, реальність.

1. Дарендорф Р. Тропы из утопии. - М., Праксис, 2002. - 534с.

2. Западная философия: итоги тысячелетия (К.Ясперс, В.Брюнинг, Н.Гартман, А.Шмидт, Дж.Папини, М.Де Унамуно). - Екатеринбург, Деловая книга, 1997. - 656с.

3. История философии: Энциклопедия. - Мн., Интерпрессервис; Книжный Дом, 2002. - 1376 с.

4. Кара-Мурза С.Г. Манипуляция сознанием: Учеб. пособие. - К., Оріяни, 2003. - 500с.

5. Манхейм К. Идеология и утопия: Ч. 1. - ИНИОН, 1992. - С. 245с.

6. Мор Т. Утопія. Кампанелла Т. Місто Сонця. - К., Дніпро, 1988. - 277с.

7. Новгородцев П.И. Об общественном идеале. - М., Пресса, 1991. - С. 20-203.

8. Платон. Держава / Пер. з давньогрец. Д. Коваль, К., Основи, 2005. - С. 56.

9. Поппер Карл. Открытое общество и его враги. - К., Ника-Центр, 2005. - 800с.

10. Розова Т. В. Утопия как социокультурный феномен. -Одеса, Астропринт, 1996. - 128с.

11. Тоффлер Елвін. Третя Хвиля. - К., Всесвіт, 2000. - 475с.

Примечаний нет.