Місцеве самоврядування є складовою частиною організації управління суспільством. Його треба розглядати у декількох аспектах: політичному, господарському, організаційному, правничому. У першому випадку мова піде про питання, пов'язані з відносинами між державою і суспільством, про сутність, види і форми таких відносин, тобто про самоврядування як реалізацію демократичної ідеї, один з інститутів парламентського режиму, про політичну владу громади тощо. У другому випадку - про форми власності, на підставі яких діють органи самоврядування, про їхню компетенцію у господарських справах, про співвідношення господарської діяльності держави, її структур з такою ж діяльністю самоврядних органів. Щодо організаційного аспекту, то найбільш важливими тут є питання, пов'язані зі здійсненням координаційних функцій, обсягом підпорядкованості тощо. Дуже важливим є і правничий аспект, тобто правові гарантії реального здійснення принципу самоврядності, забезпечення органів самоврядування необхідними повноваженнями, правовий захист їх діяльності.
|
1. Конституція України від 28.06.96р.
2. Конституцiя Францiї. Конституции буржуазных стран. Москва, 1979 год.
3. Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"
4. Європейська Хартія Місцевого Самоврядування від 15.10.85р.
5. Агранофф Р., Ткачук А., Браун Т.. Місцеве самоврядування: світовий та український досвід./ Посібник. -- К.: Заповіт, 1997.
6. Нагалевський Т. Україна: вибір моделі розвитку самоврядування // Узагальнення польського досвіду місцевого самоврядування та перспективні напрями розвитку самоврядування в Україні. - С. 73.
7. Шамайда Т. Місцеве самоврядування в Україні. Історія та сучасний стан // Узагальнення польського досвіду місцевого самоврядування та перспективні напрями розвитку самоврядування в Україні. - К., 2001. - С.
|