І. Розкрити питання:

а) правовий режим земель рекреаційного призначення.

б) правове регулювання користування землею сільськогосподарського призначення.

в) відшкодування збитків власником землі та землекористування.

До земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.

Землі рекреаційного призначення є одна з категорій, що входить до складу земель України (п. "г" статті 19 Земельного кодексу) [2].

Віднесення земель до цієї категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень (ст. 20 Земельного кодексу).

Рекреаційні зони - це ділянки суші та водного простору, призначені до організованого масового відпочинку населення та туризму, проведення спортивних заходів, для відновлення життєвих сил і працездатності людини (ст. 63 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"). При цьому законодавство не пов'язує поняття рекреаційних зон з безпосереднім використанням тих чи інших територій у рекреаційних цілях, а передбачає лише можливість такого використання.

1. Конституція України. - К., 1996.

2. Земельний кодекс України. - Харків, 2002.

3. Цивільний кодекс України - К., 2003

4. Закон України "Про природно-заповідний фонд України" // Відомості Верховної Ради - 1992. - № 26. - Ст.146.

5. Закон України "Про фермерське господарство" // Відомості Верховної Ради - 2003. - № 45. - Ст.363.

6. Закон України "Про державну підтримку сільського господарства України" // Відомості Верховної Ради. - 2004. - №21.

7. Земельний кодекс України: Коментар. - Харків, 2002.

8. Екологічне право України: Підручник для студентів юрид. вищ. навч. закладів. - Харків, 2001.

9. Каракаш І. І. Правові основи аграрних відносин в Україні. - Одеса, 2002.

10. Фінансово-кредитні відносини в АПК. - К., 2000.

11. Янчук В. Аграрне право України. - К., 2003

Примечаний нет.