За даними табл. 1.1 проведемо статистичне спостереження, відібравши з усієї сукупності 20 акціонерних комерційних банків (АКБ) з показниками, які характеризують їх діяльність. Відібрані дані внесемо в статистичний формуляр (табл. 1.2), обчисливши відсутні показники із заданим ступенем точності:

Задача 2

Побудуємо структурне групування, використовуючи безперервну ознаку - ціну акції у звітному періоді. Визначимо мінімальне і максимальне значення ціни акції та розрахуємо ширину інтервалу:

Задача 3

За даними для останніх чотирьох банків про вартість акцій (графи К, Л, М табл. 1.2) побудуємо робочу табл. 3.1, передбачивши в ній графи для обчислення таких відносних величин: планового завдання; динаміки; виконання плану; структури та структурних зрушень:

Задача 4

Використовуючи варіаційний ряд розподілу, представлений у табл. 2.2, розрахуємо середню ціну акції, моду та медіану, а також оцінимо ступінь варіації ціни акції, розрахувавши розмах варіації, середнє лінійне та середнє квадратичне відхилення, лінійний та квадратичний коефіцієнти варіації.

Задача 5

Для аналізу динамічних рядів розраховуються аналітичні показники: абсолютний приріст, темпи росту і приросту, абсолютне значення 1% приросту.

Абсолютний приріст (зменшення) - це різниця рівнів динамічного ряду. Коефіцієнт росту розраховується як відношення рівнів ряду, виражається коефіцієнтом або процентом . Темп приросту показує, на скільки процентів рівень більше (менш) рівня, взятого за базу порівняння. Для базисних характеристик:

Мода в інтервальному ряді розраховується за формулою:

,

де - нижня границя модального інтервалу;

- величина модального інтервалу;

- частота модального інтервалу.

Модальним буде інтервал, до якого входить найбільша кількість частот. Оскільки в другому інтервалі (4,6 - 5,3) найбільша кількість частот (73,3 млн. шт.), то цей інтервал і є модальним. Підставимо числові значення для цього інтервалу і розрахуємо моду:

Примечаний нет.