Психоаналіз (від греч. psyche-душа й analysis-рішення) - частина психотерапії, лікарський метод дослідження, розвинутий З. Фрейдом для діагностики й лікування істерії. Потім він був перероблений Фрейдом у психологічну доктрину, спрямовану на вивчення прихованих зв'язків і основ людського душевного життя. Ця доктрина будується на припущенні, що відомий комплекс патологічних уявлень, особливо сексуальних, "витісняється" зі сфери свідомості й діє вже зі сфери несвідомого (яке мислиться як сфера панування сексуальних прагнень) і під усякими масками проникає у свідомість і загрожує духовній єдності Я, включеного в навколишній світ.
У дії таких витиснутих "комплексів" вбачали причину забування, застережень, мрій, помилкових вчинків, неврозів (істерії), лікування їх намагалися проводити таким чином, щоб при бесіді ("аналізі") можна було вільно викликати ці комплекси із глибини несвідомого й усувати їх (шляхом бесіди або відповідних дій). Прихильники психоаналізу приписують сексуальному ("лібідо") центральну роль, розглядаючи людське щиросердечне життя в цілому як сферу панування несвідомих сексуальних прагнень до задоволення або до незадоволення.
Виходячи з вищевикладеного, сутність психоаналізу можемо розглядати на трьох рівнях:
1. психоаналіз - як метод психотерапії;
2. психоаналіз - як метод вивчення психології особистості;
3. психоаналіз - як система наукових знань про світогляд, психологію, філософію.
|
1. Кузьминський А.І., Омельяненко В.Л. Педагогіка родинного виховання: Навч. посіб. - К.: Знання, 2006.
2. Лейбин В. Психоанализ и современная западная философия. - М., 1990.
3. Овчарова Р.В. Психологическое сопровождение родительства. - М.: Изд-во Института Психотерапии, 2003.
4. Родинна педагогіка: Навч.-метод. посібник /А.А. Марушкевич, В.Г. Постовой, Т.Ф. Алексєєнко та ін. - К.: Видавець ПАРАПАН, 2002.
5. Современная западная философия. Словарь (под ред. В. Лекторского и др.). М., 1991.
6. Фрейд З. Лекции по введению в психоанализ. - М., 1997.
7. Ярошевский М.Г. Краткий курс истории психологии. - М., 1995.
|