Однією з найдавніших світових цивілізацій був Єгипет (назва походить від старогрецької "Айгюптос" - чорна земля). Заснована на поливній і іригаційній системі сільськогосподарська діяльність стародавніх єгиптян, створювала умови для етнічної й господарської стабільності та тривалої культурної традиції, що власне і зумовило на певному етапі розвитку "культурний вибух".
Ознаки єгипетської цивілізації виявилися в 3300 - 3000 рр. до н.е. в різних галузях життя: сфері матеріального виробництва (перехід до мідних знарядь праці, удосконалення іригаційної системи землеробства, розвиток ремесла, торгового обміну), суспільного життя (урбанізація та поява соціальної ієрархії), духовній сфері (розвиток заупокійних уявлень, божественного культу володаря, солярного культу), і появі ієрогліфічного письма. Завдяки цьому сформувалася своєрідна єгипетська культура.
Зміна клімату в епоху неоліту примусила племена спуститися до заплави Нілу. Серед них були протосеміти, бербери і кушіти, зі змішування яких до IV тис. до н.е утворився єгипетський народ. Зростання населення, яке не могло більше існувати за рахунок полювання і рибальства, прискорило перехід до скотарства і землеробства. Потреба в додаткових посівних площах викликала необхідність утворення мережі каналів і дамб.
"Даром Нілу" назвав Єгипет Геродот, а єгиптяни Ніл - "рікою, що дарує життя". Перших великів успіхів давньоєгипетська цивілізація і культура також змогли достигнути завдяки Нілу.
|
1. Історія світової культури / За ред. Левчук Т.Л. - К., 2000
2. Теорія та історія світової і вітчизняної культури / За ред. Горбач Н.Я. - 1992.
3. Зарубіжна та українська культура / За ред. Козира. - К., 2000.
4. Українська і зарубіжна культура. Навчальний посібник / Під заг. ред. Заблоцької К.В. - Донецьк: "Східний видавничий дім", 2001.
|