1. ПОНЯТТЯ "ПРИРОДА" І "ТЕХНІКА" У ДАВНІХ ГРЕКІВ 3

2. РОЛЬ ТЕХНІКИ В РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА. ЗНАРЯДДЯ ПРАЦІ ЯК ОПРЕДМЕТНЕННІ ЛЮДСЬКІ ЗДІБНОСТІ 11

3. ПРОБЛЕМИ ТЕХНОЛОГІЙ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ СУМІСНИХ СИЛ ЛЮДИНИ 16

4. СУЧАСНІ ПЕРСПЕКТИВИ ТА ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ТЕХНІКИ 21

Висновки 26

Література 27

Давні греки про природу. Природа була об'єктом постійного дослідження давньогрецьких філософів, а особливо - в досократівський період розвитку давньогрецької філософії (VI-V ст. до н.е.). Це був період пошуків першооснови сущого, загального. Розуміння природи, як оточуючого середовища для існування людей, було втілено у положеннях натурфілософії.

Натурфілософія - сукупність філософських спроб тлумачити природу через переживання людиною природи або за допомогою основних знань природничих наук.

Давні греки називали природу - physis (фізис). Звідси пішла назва сучасної науки фізики як природничої науки. В античні часи фізиками називали людей, які займалися дослідженнями природних явищ, об'єктів оточуючого середовища. В уявленні греків, природа - це те, що було до людей або середовище їхнього існування. Людину в античні часи практично не відрізняли від природи, вона була нібито її частиною. Якщо на початковому етапі світ ділився ними на світ речей та світ ідей, то людину вони безперечно зараховували до світу речей. У греків було ще одне поняття - Космос, яке охоплює не тільки природне, земне середовище, а й все видиме і невидиме, можливе і доступне розумові людини. В цьому плані вони також як і ми розрізняли поняття "природа", коли природа - це не тільки сукупність біо- та геофізичних умов середовища для існування людей, а й в широкому смислі, коли Природа - це все суще, Всесвіт в усієї багатоманітності його форм, Космос, Універсум.

Мислителі досократівського періоду вдаються до природи, космосу, ще не протиставляючи людину світові. Натурфілософія охоплювала всі знання про світ, тобто не тільки філософське знання, а й конкретно-наукові здогади давніх людей. Таке поєднання науки й філософії виявилося плідним для них обох. У сфері науки і техніки греки, будучи учнями єгиптян і вавілонян, значно перевершили їх.

1. Аристотель. Метафизика. // Соч. в 4 т. - М., 1976. - т.1. - 125с.

2. Білявський Г., Падун М. Проблеми і завдання сучасної екології // Вісник АН України. - 1993, №3.

3. Вернадский В.И. Несколько слов о ноосфере // Русский космизм: Антология философской мысли. - М., 1993. - 315с.

4. Гавриленко І.М. Соціологія: соціальна динаміка. - К., Київський університет, 2000. - 466с.

5. Гусєв В.I. Західна філософія нового часу : 17-18 ст. - К., Либiдь, 2000.-368c.

6. Кириллин В.А. Страницы истории науки и техники. - М., Наука, 1989.- 496с.

7. Красаченко В.С. Людина і біосфера: основи екологічної антропології. - К., 1999. - 688с.

8. Новая технократическая волна на Западе. Под ред. П.С.Гуревича. - М., Прогресс, 1986. - 345с.

9. Современная западная философия: Словарь. - М., 1991. - 516с.

10. Сухотин А.К. Парадоксы науки. - М., Молодая гвардия, 1980. - 240 с.

11. Философская энциклопедия. - М., 1960-1970. т.1-5.

12. Черній А.М. Філософія: Твої кроки до Мудрості / Тимошенко З.I., Чернiй А.М. - К., Європ.ун-т, 2001.-200 c.

13. Чижевський Л.А. Колыбель жизни и пульсы Вселенной // Русский космизм: Антология философской мысли. - М., 1993. - 327с.

14. Читанка з історії філософії. У 6 кн. Кн.1. Філософія стародавнього світу. /Г.І. Волинка (голова) та ін./ Редкол. - К., Довiра, 1992.-206 c.

Примечаний нет.