Історія неодноразово демонструвала нам приклад того, як поступово і спочатку непомітно зароджується нове, і як потім воно руйнує старе не тільки в технічній, матеріальній, а й в філософській, світоглядній сфері. Такою повчальною епохою може слугувати Античність Західної Європи, її яскравий розквіт і несподівана загибель. Епоха змін, що супроводжувала останній період античного світу, в чомусь нагадує сучасний бурхливий і неспокійний час, коли відбувається руйнація авторитетів, зростає кількість різних проектів вирішення проблем людства. Античність показує нам, як у її надрах зародилася нова мораль, філософія і релігія, і як після їх остаточного закріплення Західна Європа потанула у темряві середньовіччя, зробила крок назад в порівнянні з культурними досягненнями середземноморської цивілізації. Приклад Античності надає можливість дослідити, як з'являються ті тенденції культурного, економічного, політичного, релігійного, наукового і екологічного життя, що в кінцевому підсумку кардинально впливають на подальшу долю і хід розвитку окремих народів і країн.
У такому аспекті Античність неодноразово була об'єктом уваги науковців і філософів. Філософські концепції цієї епохи знайшли своє широке узагальнення і аналіз у працях мислителів різних епох, починаючи з Відродження і закінчуючи нашими днями. У науковому плані найбільш повними і багатоаспектними є праці сучасних дослідників: Д. Антисєрі, В.Ф. Асмуса, М.В. Захарченко, О.Ф. Лосєва, Б. Рассел, Дж. Реале, Ю.А. Шічаліна. Однак, вивчення їх філософської спадщини доводить, що у кожного з них є свій підхід до вивчення праць античних філософів та, відповідно до цього, свої висновки стосовно розвитку філософської думки в ту епоху. Крім того, безпосереднє вивчення античних творів, що дійшли до наших часів, показує, що теоретичні положення в них є важкими для розуміння, мають деякий "підводний" або подвійний смисл і через те створюють умови для неоднозначного тлумачення. У такому разі повторне вивчення античних творів є корисним в плані їх нового переосмислення, винаходу нових підходів до їх розуміння й інтерпретації, особливо тих філософів, що діяли і творили у пізню античну епоху, коли вчення неоплатонізму стало єдиною й інтегративною спробою узагальнити усю античну думку. Це обумовило вибір теми даного дослідження: "Здобутки філософських шкіл пізньої античної доби".
Об'єкт дослідження - філософська спадщина мислителів пізньої античної доби.
Предмет дослідження - зміст та структура вчення неоплатоніків стосовно побудови Всесвіту, ієрархічності Буття, закономірностей розвитку Сущого.
Мета дослідження - на прикладі філософських шкіл античності розглянути шлях становлення неоплатонізму як останнього вчення античної доби та оцінити його наслідки для подальшого розвитку філософії.
Завдання дослідження:
1. Узагальнити положення неоплатонізму стосовно онтологічних засад Буття, вивчити розуміння стародавніх філософів щодо створення та розвитку Всесвіту, його структури, першооснови.
2. Проаналізувати тенденції і періодизацію розвитку неоплатонічних шкіл у пізній період Античності.
3. Виявити значення теоретичної спадщини неоплатоніків для подальшої долі розвитку західноєвропейської філософії.
Методи дослідження базуються на загальнонауковому принципі історизму, системності, компаративістському підході, індукції, дедукції, а також принципі світоглядного плюралізму. В ході дослідження використовувався герменевтичний метод тлумачення текстів, метод синтезу та аналогій, індивідуалізації та узагальнення, абстрагування та конкретизації.
Робота структурно складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури.
|
1. Асмус В.Ф. Античная философия. - М. : Высшая школа, 1999. - 400с.
2. Кисиль В.Я., Рибери В.В. Галерея античных философов: В 2 т. - М. : Фаир-Пресс, 2002. - 572 с.
3. Лосев А.Ф. Античная философия истории. - СПб. : Алетейя, 2001. - 263с.
4. Лосев А.Ф. История античной философии в конспективном изложении. - М. : ЧеРо, 1998. - 192с.
5. Лосев А.Ф. История античной эстетики. Итоги тысячелетнего развития. - М. : ООО "Издательство АСТ", 2000. - 830с.
6. Плотин. Эннеады: Пер. с древнегреч., латин. - К. : УЦИММ- ПРЕСС, 1996. - 239с.
7. Прокл. Платоновская теология / Л.Ю. Лукомский (подгот.). - СПб. : Издательство РХГИ ИТД "Летний Сад", 2001. - 623с.
8. Рассел Б. История западной философии и ее связи с политическими и социальными условиями от античности до наших дней. - М. : Академический Проект, 2008. - 1003с.
9. Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. - СПб.: Петрополис, 1997. - Т. 1 : Античность. - СПб. : Петрополис. - 320с.
10. Султанов Ш.З. Плотин: Единое:творящая сила созерцания. - М. : Молодая гвардия, 1996. - 426с.
11. Философский энциклопедический словарь / Е.Ф. Губский (ред.-сост.). - М. : ИНФРА-М, 2005. - 576с.
12. Шичалин Ю.А. История античного платонизма. - М. : Греко-лат. каб., 2000. - 439с.
|