1. Античність - Середньовіччя - Відродження: історико-культурна спадковість 3

2. Художні стилі і напрямки в мистецтві ХХ століття 9

3. Дайте визначення понять, пов'язаних з теорією культури: "цивілізація", "субкультура", "контркультура", "культурна спадщина" 14

Список використаних джерел 16

Античність, Середньовіччя та Відродження - це послідовні три етапи в розвитку західноєвропейської цивілізації. До недавнього часу вважалося, що саме історія Західної Європи є центральною в історії людства, однак сучасні дослідження істориків, культурологів, антропологів, соціологів доводять, що західноєвропейська культура є тільки часткою (або паралельною гілкою) в загально історичному поступі людської цивілізації. При цьому акцентується увага на поширенні сьогодні інших типів культур, які також мають давнє коріння: африканської, азійської (східної).

Античність. Описуючи історію Західної Європи, розпочинають, як правило, з античності - культури Давньої Греції і Риму (VIII ст. до н.е. - V ст. н.е.). Малочисельні знахідки археологів, що відносяться до "доантичних" часів, надають змогу охарактеризувати те суспільство як первісне, а її культуру - як примітивну. Інша картина простежується у античний період. Деякі науковці стверджують, що виникнення античної цивілізації було подібно "вибуху". На їх думку, за такий короткий термін неможливо було пройти еволюційним шляхом від первісного стану, в якому знаходилися племена півдня Європи, до високорозвиненої цивілізації Давньої Греції, котра стала зразком для багатьох наступних поколінь європейців. Існування "античного дива" пояснюється такими дослідниками як вплив інших (і можливо, неземних) цивілізацій [4; с. 84].

Стародавня Греція уявляє собою зразок вищого розквіту в ті часи культури мистецтва, науки. І якщо в технологічному плані, давньогрецькі вироби промисловості, безперечно, оцінюються сьогодні як примітивні в порівняні з сучасними зразками, то деякі витвори мистецтва, архітектури до сих пір є неперевершеними зразками (храм Парфенон, римський Колізей, статуї Венери Мілоської, Аполлона Бельведерського, Давіда і Голіафа та ін.). Особливо слід сказати про давньогрецьку філософію, яка була в центрі уваги європейських мислителів аж до початку ХХ століття, коли поширилися тенденції переоцінки класичних критеріїв.

1. Андріяненко В.І. Історія і теорія української і зарубіжної культури / Східноукраїнський національний ун-т ім. Володимира Даля. - Луганськ : 2007. - 176c.

2. Багацький В.В., Кормич Л.І. Культурологія. Історія і теорія культури ХХ століття. - К. : Кондор, 2007. - 304с.

3. Великий тлумачний словник сучасної української мови: Близько 170000 сл. та словосполучень / В.Бусел (уклад.та голов.ред.). - К.; Ірпінь : Перун, 2001. - 1440с.

4. Гатальська С.М. Філософія культури. - К. : Либідь, 2005. - 328с.

5. Гіптерс З.В. Короткий культурологічний словник-довідник. - Л. : ЛБІ НБУ, 2004. - 127с.

6. Иллюстрированная энциклопедическая библиотека: Искусство Западной Европы; Англия. Франция / В. Бутромеев (ред.). - М. : Современник, 1996. - 384с.

7. Культурология. ХХ век: Энциклопедия / Л.Т. Мильская (отв.ред.). - СПб. : Университетская книга, 1998. - Т. 1. - 447с.

8. Культурология. ХХ век: Энциклопедия / Л.Т. Мильская (отв.ред.). - СПб. : Университетская книга, 1998. - Т. 2. - 447с

9. Подольська Є.А., Лихвар В.Д. Культурологія. - Харків : Видавництво НФаУ, 2003. - 247с.

10. Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. - СПб. : Петрополис, 1997. - Т. 1 : Античность. - 320с.

11. Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. - СПб. : Петрополис, 1997. - Т. 2 : Средневековье. - 354с.

12. Творцы мировой науки от античности до XX века: Популярная биобиблиографическая энциклопедия. - М. : Пашков дом, 2001. - 783с.

13. Тюрменко І. І., Буравченкова С. Б., Рудик П. А., Береговий С. І., Кобилянський Є. Е. Культурологія: теорія та історія культури. - К. : Центр навчальної літератури, 2005. - 368с.

Примечаний нет.