Пізнання - процес цілеспрямованого , активного відображення дійсності в свідомості людини, зумовлений суспільно-історичною практикою людства. Він є предметом дослідження такого розділу філософії, як теорія пізнання. Теорія пізнання (гносеологія) - це розділ філософії ,що вивчає природу пізнання, закономірності пізнавальної діяльності людини, її пізнавальні можлвості та здібності; передумови ,засоби та форми пізнання, а також відношення знання до дійсності ,закони його функціонування та умови й критерії його істинності й достовірності.
Тривалий час матеріалістична філософія процес пізнання розглядала
ізольовано від свідомості суспільно-політичної практики людства,
виключно, як пасивний споглядальний процес, у якому суб'єктом був
окремий абстрактний індивід з вічними і незмінними пізнавальними
здібностями, заданими йому природою, а об'єктом -така ж вічна і незмінна
в своїх закономірностях природа.
|