книга Курсовая.Су
поиск
карта
почта
Главная На заказ Готовые работы Способы оплаты Партнерство Контакты Поиск
Человек в философии эпохи Возрождения ( Реферат, 19 стр. )
Человек в философии ( Контрольная работа, 21 стр. )
Человек в философии Аврелия Августина кцй4232 ( Контрольная работа, 27 стр. )
Человек в философии эпохи Возрождения 2005-19 ( Реферат, 19 стр. )
Человек и бог. Развитие философских взглядов проблему на взаимодействия бога и человека в рамках религиозной философии ( Курсовая работа, 19 стр. )
Человек и государство в конфуцианской модели культуры ( Реферат, 15 стр. )
Человек и его деятельность (Украина) ( Контрольная работа, 3 стр. )
Человек и его душа. Этика как практическая философия. Этический идеал Аристотеля е3452422 ( Контрольная работа, 23 стр. )
Человек и его образы в мировой философии ( Реферат, 33 стр. )
Человек и общество в учениях Ф.Вольтера, Гольбаха и Дидро 2009-12 ( Контрольная работа, 12 стр. )
Человек и общество в учениях Ф.Вольтера, Гольбаха и Дидро ( Контрольная работа, 12 стр. )
Человек и общество в учении Канта ( Контрольная работа, 8 стр. )
Человек и общество. Человек как социальное существо 45уу ( Контрольная работа, 20 стр. )
Человек и природа, экологические проблемы и пути ее решения ( Контрольная работа, 17 стр. )
Человек как главная философская проблема ( Контрольная работа, 13 стр. )
Человек как главная философская проблема ( Контрольная работа, 8 стр. )
Человек как главная философская проблема ( Реферат, 16 стр. )
Человек как предмет философского осмысления. Философская антропология75 ( Реферат, 20 стр. )
Человек как предмет философского переосмысления. Социальные конфликты ( Реферат, 14 стр. )
Человек как социально-природное существо ( Реферат, 13 стр. )
Человек как субъект сознания, его социальная сущность е345242 ( Контрольная работа, 3 стр. )
Человек как философская проблема ( Реферат, 13 стр. )
Человек ХХ столетия глазами Э. Фромма в работе "Душа человека" 5 ( Контрольная работа, 11 стр. )
Человек – дитя Вселенной ( Реферат, 14 стр. )
Человек – дитя Вселенной ( Реферат, 11 стр. )

Вступ 3

Філософська концепція Гегеля 4

Трактування поняття за Гегелем 9

Вища пізнавальна здатність людини 12

Висновок 15

Використана література 16

Німецька класична філософія є значним і вагомим етапом у розвитку світової філософії, що охоплює напружений, дуже яскравий за своїми результатами, важливий за впливом на духовну історію людства період духовно-інтелектуального розвитку. Boнa представлена сукупністю філософських концепцій Німеччини майже за сто років, зокрема, такими оригінальними мислителями, як Іммануїл Кант (1724-1804), Йоган Готліб Фіхте (1762-1814), Фрідріх Вільгельм Шеллінг (1775-1854), Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831), Андреас Фейербах (1804-1872).

Вчення Г. В. Ф.Гегеля є вищим досягненням німецької класичної філософії. Воно характеризується виключною широтою та глибиною змісту, важливістю та багатогранністю поставлених проблем. Вперше в теорії діалектики /Гегель створив теорію розвитку суперечності та її подальшого вирішення в синтезу Органічне злиття онтологічного та гносеологічного моментів у гегелівській діалектиці сформульоване послідовніше і всебічніше, ніж у Фіхте та Шеллінга.

Філософська концепція Гегеля

Вихідним пунктом філософської концепції Гегеля є тотожність буття та мислення. Ця тотожність, гадає Гегель, є відносною, як і їх взаємопротилежність, і в ній виникає роздвоєння на протилежності, проте поки що тільки в думці на суб'єкт думки та на думку як змістовний об'єкт. Мислення, з точки зору Гегеля, є не лише суб'єктивною людською діяльністю, а й незалежною від людини об'єктивною сутністю, першоосновою всього сущого. Мислення, стверджує Гегель, відчужує своє буття у формі матерії, природи, яка є "інобуттям" цього об'єктивно існуючого мислення, або абсолютної ідеї.

При цьому Гегель розглядає мислення (абсолютну ідею) не як нерухому, незмінну першосутність, а як процес неперервного розвитку пізнання, як процес сходження від нижчого до вищого. Абсолютна ідея є активною і діяльною, вона мислить і пізнає себе, проходячи в цьому розвитку три етапи: 1) до виникнення природи і людини, коли абсолютна ідея перебуває поза часом і простором у стихії "чистого мислення" і виступає системою логічних понять та категорій, як система логіки; 2) це духовне начало з самого себе породжує природу, яку Гегель називає "інобуттям " абсолютної ідеї; 3) третій етап розвитку абсолютної ідеї - це абсолютний дух. На цьому етапі абсолютна ідея залишає створену природу і повертається до самої себе, але вже на основі людського мислення (самопізнання ідеї).

Ці три етапи сформувались у Гегеля в самостійні складові частини його філософської системи: логіку, філософію природи та філософію духу. Логіка є найважливішою частиною гегелівської системи, оскільки тотожність

.Ф.Надольний. Філософія. - К., 2002.

2. Філософський словник. - К., 2000.

3. Німецька філософія. Історія розвитку і становлення. - К., 1997.

Примечаний нет.

2000-2024 © Copyright «Sessia-Shop.Ru»