|
Період сучасної філософії, що слід тепер розглянути, - від першої світової війни до 1946 року - відзначений розквітом двох нових шкіл. Одна з них, неопозитивізм, являє собою оригінальне продовження позитивістської традиції; інша ж, що одержала назву "філософії існування", виступає як щось досконале нове, хоча за часом вона треба за філософією життя й містить феноменологічні й метафізичні елементи. Всі інші що продовжують існувати школи мають своїх видатних представників, що блискуче розвивають свою основну проблематику. Це особливо стосується метафізики, що може по хвастатися такими іменами, як Александер, Уайтхед, Гартман, і зростаючим числом томістов, але в не меншому ступені це ставиться й до феноменології в особі Шелера, і до філософії життя, тобто до останнього періоду діяльності Бергсона, і до творчості Клагеса, не говорячи вже про інших філософів.
Найважливіші філософські системи нинішньої епохи можна розмежовувати двома способами - по їхньому змісті й по методу. З погляду змісту їх можна підрозділити на шість груп. Насамперед ми маємо два напрямки, що виходять ще з духу XVІІІ сторіччя: емпіризм, або філософію матерії як продовження позитивізму й ідеалізм у двох своїх формах - гегелівської й кантовської. Далі йдуть два напрямки, що здійснюють розрив із цим сторіччям: філософія життя й філософія сутності, або феноменологія. Нарешті, виступають дві групи, що знаменують собою своєрідність нашого часу: філософія існування й новітня метафізика буття.
Така класифікація, природно, не обходиться без якоїсь сваволі. Не можна не бачити глибоких розходжень між філософами, об'єднаними в одну групу. Так, за назвою "Філософія матерії" нам довелося помістити разом навчання Б.Рассела, неопозитивистов, а також марксистів, між якими існують більші розходження. У розділі "Філософія життя" довелося розглядати таких різних мислителів, як Дьюі й Клагес. Нарешті, треба підкреслити, що окремі філософи зі своїми школами виявляються між групами і являють собою перехід від однієї до іншої. Це стосується, наприклад, ідеалістичної баденської школи, що має точки дотику з історіцизьмом, що ставиться до філософії життя, а також феноменології Шелера, від якої тягнеться ниточка до філософії існування. Будь-яка класифікація в історії філософської думки - це змушений крок, що має метою кращий огляд матеріалу. Але вона не повинна затушовувати ні глибокі розходження усередині окремих груп, ні переходи від однієї до іншої. З урахуванням цієї умови наш поділ філософів на шість груп виправдується тим, що воно демонструє шість головних позицій нашого часу: емпіризм, ідеалізм, філософія життя, феноменологія, філософія існування й метафізика.
Розрізнення по методу, мабуть, не настільки принципово саме по собі, але воно, очевидно, посилено пробиває собі дорогу, як це ясно було видно на X Всесвітньому філософському конгресі в 1948 р. Доводиться констатувати, що часто усередині однієї й тої ж філософської школи відбувається розкол через застосування різних методів, зокрема логіко-математичного аналізу, з одного боку, і феноменологіченого методу, з іншої. І хоча ряд філософів не відмінюються ні до тому, ні до іншого методу або ж хотіли б їх застосовувати одночасно, все-таки схоже, що сьогодні саме в цьому пункті багато хто розходяться один з Одним. Крім самих феноменологів розширений і модифікований феноменологічний метод став застосовуватися майже всіма філософами існування, а також частиною метафізиков. Але інші метафізики, і насамперед Уайтхе
|
|
1. Руткевич А. Философия А.Камю // Камю А. Бунтующий человек. Философия. Политика. Искусство : Пер. с фр. - М.: Политиздат, 1999. - С.5-22.
2. Современная западная философия: Словарь / Сост.: Малахов В.С., Филатов В.П. - М.: Политиздат, 2001. - 414 с.
3. Спиркин А.Г. Основы философии. Учебное пособие. - М.: Политиздат, 1988. - 592 с.
4. Філософія. Курс лекцій : Навч. посібник / Бичко І.В., Табачковський В.Г. та ін. - 2-е вид. - К.: Либідь, 2004. - 576 с.
5. Философский словарь. Под ред. М.М.Розенталя. Изд. 3-е. М., Политиздат, 1975. - 496 с.
|
На уровень вверх
Купить