1. Філософія як світоглядна наука. Коло проблем філософії. Функції філософії. 3

2. Поняття і структура світогляду. 6

3. Матеріалізм та ідеалізм в історії філософії. 8

4. Історичні типи світогляду. 11

5. Основні галузі філософського знання. 14

6. Специфіка філософського опанування дійсності. Філософія і наука. 15

7. Особливості давньоіндійської філософії. 17

8. Особливості давньокитайської філософії. 19

9. Світоглядна система Конфуція 22

10. Ортодоксальні школи Давньої Індії. 24

11. Неортодоксальні школи Давньої Індії. 27

12. Принципи періодизації історії філософії 29

13. Характер і особливості давньогрецької філософії. Основні етапи її розвитку. 30

14. Філософія Сократа. 34

15. Філософія Платона: вчення про ідеї і теорія пізнання. 36

16. Філософська система Аристотеля. 39

17. Специфіка середньовічної релігійної філософії. Апологетика 40

18. Патристика. Августин Аврелій 44

19. Схоластика та її основні риси 46

20. Світоглядна система Фоми Аквінського. 47

21. Основні риси філософії Відродження. 49

22. Основні риси філософії Нового часу. Наукова революція 17 століття. 52

23. Емпіричний метод Ф.Бекона 54

24. Концепція раціоналізму Рене Декарта. 56

25. Ідея гуманізму в західній філософії Нового часу. 58

26. Поняття німецької класичної філософії. Місце й роль німецької класичної філософії в історії світової філософської думки. 61

27. Теорія пізнання та етика І.Канта. 63

28. Філософська система Ф.Гегеля. 65

29. Діалектичний метод Гегеля. 68

30. Антропологія Л.Феєрбаха. 70

31. Закон заперечення заперечення 72

32. Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін 75

33. Закон єдності і боротьби протилежностей 78

34. Діалектика, її закони та категорії. 82

35. Характерні риси сучасної філософії. 84

36. Філософія екзистенціалізму. 87

37. Характерні риси "філософії життя". 90

38. Філософські погляди Ф. Ніцше. 92

39. Сучасна зарубіжна філософія. Основні напрямки. 95

40. Сучасна ірраціональна філософія. 97

41. Проблема істини в філософії і науці. 98

42. Форми і методи наукового пізнання 102

43. Традиції та особливості розвитку філософії в Україні. 107

44. Філософські погляди Г. Сковороди. 110

45. "Філософія серця" П. Юркевича. 112

46. Становлення філософської думки в Києво-Могилянській Академії. 113

47. Характерні риси української класичної філософії. 115

48. Онтологія. Категорія "буття". Основні форми та рівні буття. 117

49. Буття ідеального. Свідомість, її структура. 119

50. Еволюція поняття "матерія". Філософські концепції простору і часу. 124

51. Пізнання як предмет філософського аналізу. Суб'єкт та об'єкт пізнання. 128

52. Духовна сфера суспільства. 133

53. Проблеми сучасної екології. Формування екологічної свідомості. 135

54. Глобальні проблеми сучасності та роль філософії у їх вирішенні. 139

55. Перспективи розвитку: глобалістика, прогностика, футурологія. 141

56. Суспільство. Його сфери. 145

Терміни. 149

Філософія (від грец. phileo - люблю і sophia - мудрість) - це загальносвітоглядна теорія. Об'єктом її пізнання є взаємовідношення людини і світу, причому людина і світ розглядаються в своїх найзагальніших (гранично загальних) і найсуттєвіших характеристиках. Предметом філософії є відношення "мислення - буття". Філософія є одночасно і системою знань (тобто впорядкованою і цілісною їх сукупністю), і пошуком розв'язання корінних світоглядних питань, бо вони невичерпні й остаточна відповідь на них ніколи не досягається. На це вказує і саме слово "філософія" - не просто "мудрість" як завершене, "готове" знання, а "любов до мудрості", вічне прагнення до повного розуміння сутності світу і сутності самої людини.

Множинність філософського знання характеризує його як світоглядне знання. Що ж таке світогляд? Світогляд - це система гранично узагальнених поглядів на світ і місце в ньому людини, на відношення людини до навколишньої дійсності і самої себе. Зумовлені цими поглядами життєві позиції людей, їх переконання, принципи пізнання і діяльності, ціннісні орієнтації та ідеали теж включаються до світогляду. Все це не просто знання, а й оцінка людиною світу й самої себе.

У ході історичного розвитку в філософії сформувався ряд її проблем. Це насамперед проблема буття, тобто того, що можна висловити про будь-які речі, явища, системи, відношення, процеси лише тому, що вони дійсно існують, наявні в світі. Предметом філософського аналізу стали й різні види, аспекти, відношення людини до дійсності-практичний, пізнавальний, ціннісний, зокрема естетичний, морально-етичний.

Примечаний нет.